Семінар для вчителів міста

Майстер-клас+презентація

Побутова хімія для ВАС і ПРИРОДИ

Сьогодні ми не можемо уявити своє життя без комфорту, чистоти, необхідних ліків, гарних речей, але більшість досягнень сучасного життя мають відношення до науки хімії. Дуже влучно про це сказав М.В.Ломоносов: «Широко простирает химия руки свои в дела человеческие». Сучасна людина не уявляє свого життя без товарів побутової хімії, а ми знаємо, що не завжди їхній вплив є позитивним. Адже до складу цих товарів входять як неорганічні, так і органічні речовини. Тому, хімія, хімічна технологія та її продукти важливі й необхідні кожному, вони стали невід'ємною складовою життя сучасної людини. І наше з вами завдання орієнтуватися в такій різноманітності й не нашкодити собі.

         

Ще із далеких часів дитинства нам відоме гасло: «Чистота – запорука здоров'я!», але не всі  замислюються над тим, у який спосіб її досягти. Спочатку люди милися звичайною водою, іноді використовуючи олії та абразиви (вологі пісок або глину). Потім у давнину почали виготовляти мило – варили тваринний жир з водою та деревною золою. Але жодне мило не могло зрівнятися з мийними властивостями миючих засобів. Адже сучасні мийні засоби містять поверхнево-активні речовини, які допомагають відмивати бруд  більш якісно та швидко.

           Крім того, до складу сучасних миючих засобів входять понад 20 компонентів. Вони містять поверхнево-активні речовини, фосфати, інші активні компоненти, наприклад відбілювачі, віддушки (ароматизатори), ензими, деякі солі, наприклад натрій сульфат, анти сорбенти. До складу прального порошку для автоматичного прання входять речовини, які усувають піноутворення (піногасники).

ПАР – основа прального порошку. Вони дають мийну дію, послаблюють зв'язок між тканиною та забруднювачем, перешкоджають його повторному приєднанню. Катіонні ПАР мають бактерицидну дію, що важливо для пранні спідньої білизни чи кухонних рушників. Виробники, які свідомо відмовляються від катіонних ПАР, уводять до хімічного складу порошку антибіотик.

Фосфати, фосфонати, зв'язуючи йони Кальцію та Магнію, пом'якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом'якшують тканину.

Сульфати, карбонати - пом'якшують воду, переводять жирові забруднення у розчин. Силікати – лужні компоненти, допомагають усувати жирові забруднення.

Ензими сприяють видалення органічних забруднень, освіжають колір і перешкоджають кошлатанню. Кисневий відбілювач усуває плями від фруктів, трави, вина, чаю, кави.

Оптичні відбілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в порошках, призначених для машинного прання.

Ароматизатори усувають неприємні запахи.

Антисорбенти переводять забруднення у розчин і перешкоджають його зворотному осіданню на тканину.

 ЧОГО НЕ ПОВИННІ МІСТИТИ ЗАСОБИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ?

Натрій гідрохлорид, який спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру й волосся, підвищує ризик захворювання на рак.

Нафтові дистиляти. Входять до складу поліролів і негативно впливають на зір і нервову систему людини.

Феноли і крезоли. Їдкі бактерицидні речовини, які можуть спричинити діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки й нирок.

Нітробензол. Міститься у поліролі для підлоги та меблів, спричиняє знебарвлення шкіри, задишку, блювоту й навіть смерть.

Формальдегід. Сильний канцероген, який спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.

        Дослідження безпечності синтетичних мийних засобів було розпочато давно – ще в 60-ті роки 20 століття. Їх проводили паралельно в різних частинах світу. Науковці були всерйоз стурбовані проблемою і ґрунтовно підійшли до пошуків альтернативних варіантів використання синтетичних миючих засобів. Що ж так занепокоїло закордонних науковців?

 Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функцій нирок, печінки, обміну речовин – такі наслідки тривалого використання товарів побутової хімії виявили вчені. Які ж речовини було визнано найбільш небезпечними для здоров'я людини?

            Під час дослідження стало зрозуміло, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а особливо пральних порошків, прихована в їхньому складі – фосфатах (натрій ортофосфат, натрій триполіфосфат) і поверхнево-активних речовинах (ПАР).

 Виявилося, що «головним ворогом» нашого здоров'я є ПАР, одні з основних діючих речовин усіх пральних порошків. У пральному порошку ПАР видаляють забруднення з поверхні речей шляхом переведення забруднюючих речовин у стан стабілізованої емульсії або суспензії. ПАР являють собою надзвичайно активні хімічні сполуки. Маючи деяку хімічну спорідненість із компонентами мембран клітин людини та тварини, ПАР, потрапляючи до організму, зосереджуються на клітинних мембранах і вкривають їхню поверхню тонким шаром. За відповідної концентрації вони здатні призводити до порушення важливих біохімічних процесів, які відбуваються в них, а також функцій і цілісності клітин. У дослідах над тваринами вчені встановили, що вони порушують білковий, вуглеводний та жировий обмін. Особливо агресивні  у своїх діях саме аніонні ПАР. Вони здатні спричиняти грубі порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легень. Це одна з причин, через яку в країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання а-ПАР у складі пральних порошків. ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються у кров і поширюються по організму. Це призводить до змін фізико-хімічних властивостей крові й руйнування імунітету.

         В а-ПАР є здатність накопичуватися в органах. Наприклад, у мозку осідає 1,9% загальної кількості а-ПАР, які потрапили на незахищену шкіру, у печінці – 0,65%.Вони діють як отрута: у легенях виникає гіперемія, емфізема, у печінці порушується функція клітин, що призводить до збільшення холестерину й посилює явище атеросклерозу в судинах серця і мозку, порушує передачу нервових імпульсів до центральної та периферичної нервової системи.

         Дія ПАР подібна до дії деяких отрут. Вони викликають емфізему в легенях, пошкоджують клітини печінки, що у свою чергу, призводить до підвищення рівня холестерину й порушення передачі нервових імпульсів у центральній і периферичній нервовій системі. Крім того, ПАР змінюють фізико-хімічні показники крові й завдають серйозного удару по імунній системі. Вони також створюють умови для проникнення в організм небезпечних сполук – важких металів, бактерицидних токсинів.

          Фосфати є другим основним компонентом , який входить до складу прального порошку та призначений для зм'якшування води. Без цього компонента СМЗ активні речовини (ПАР) та відбілюючи засоби не можуть ефективно взаємодіяти та якісно відпирати білизну.

       Наявність фосфатних домішок у пральних порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей аніонних (а-ПАР).

        Фосфатні домішки створюють умови для більш інтенсивного проникнення а-ПАР через шкіру, спричиняють посилене знежирення шкірних покривів, більш активне руйнування клітинних мембран, різко знижують бар'єрну функцію шкіри. ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються в кров  та розповсюджуються по всьому організму.

        Лікарі-дерматологи ввели поняття «синдром чистої білизни», з'ясувавши, що й самі фосфати, які потрапляють на шкіру людини під час купання у забруднених водоймах або з поверхні недостатньо виполосканих речей, можуть спричинити алергію ата різні захворювання шкіри (дерматози). Окрім того, в разі контакту зі шкірою ці сполуки потрапляють безпосередньо в кров, змінюючи відсотковий склад гемоглобіну, білка, а також структуру й щільність сироватки крові, що й призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м'язів. Це у свою чергу, викликає порушення обміну речовин, загострення хронічних захворювань і появу нових.

Фосфатні домішки не лише підсилюють проникнення а-ПАР через шкіру, але й збільшують кількість цих речовин на волокнах тканин, що перуть. Вони сприяють такому міцному зчепленню а-ПАР із тканиною, що навіть 10-кратне полоскання у гарячій воді не призводить до повного звільнення одягу від а-ПАР.

        Не менш серйозну загрозу для здоров'я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки в разі потрапляння після прання зі стічними водами у водойми. Вчені дослідним шляхом давно довели, що спричиняють цвітіння води не стільки фосфатні добрива, які потрапляють туди із сільськогосподарських угідь, а фосфати із СМЗ. Якщо прийняти за 100% усі джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатів із мийних засобів  припадає – 95%. Враховуючи надзвичайно велику небезпеку для життя фосфатних миючих засобів, світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфатів у стічних водах, питній воді та продуктах харчування. Так, у західних країнах уміст фосфатів у стічних водах має бути не більше 1мг/л, у питній воді – 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив умісту полі фосфатів у питній воді в Україні становить 3,5 мг/л.

Виникає питання скільки СМЗ та які саме ми використовуємо?

       За даними науково-дослідного інституту технічної та економічної інформації  в хімічній промисловості, 2013 року, українці придбали 350,6 тис. тонн пральних порошків, що на 3% більше показників 2012 року. За цими ж даними, в Україні тільки три національні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це становить 1% від загального об'єму СМЗ, які продають на національному ринку. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляють або імпортують у країну, місять фосфати.

       Переважна більшість населення навіть не має уявлення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова спільнота класифікує як найбільш небезпечні хімічні речовини для здоров'я людини та навколишнього середовища серед усіх речовин, з якими споживач контактує у побуті.

       Ще одним  небезпечним  видом побутової хімії є засіб для миття посуду. Засоби  для миття посуду не є надто токсичними, але постійно потрапляють у їжу з «чистих» тарілок. Після миття посуду на його поверхні залишається від 20 до 40% мийного засобу, який є небезпечним для здоров'я людини. Як довели багаторазові досліди, за кордоном під час постійного використання таких засобів людина набуває різних серйозних захворювань. Я не знаю таких людей, які не використовують мийні засоби для посуду під час ручного миття тарілок чи в посудомийній машині. Звичайно, на етикетці можна прочитати: «не вживати в їжу», але не має жодної інформації про небезпечність впливу на ваші руки цієї речовини, коли користуєтеся нею тричі на день, про її шкідливі випаровування. Більша частина засобів для миття  посуду містить депресанти для центральної нервової системи. Діетаноламін може стати причиною  отруєння печінки. Хлор використовують майже в усіх засобах для миття посуду.

            Жоден науковець не стане працювати з хлором без захисних рукавичок, без маски на обличчі чи без відповідної вентиляції.

           Ми ж використовуємо його щодня на кухні, і лише етикетка говорить про те, що ми повинні бути обережними! Засоби для миття посуду є частою причиною отруєнь, якщо вони потрапляють у організм. Ці засоби є дуже отруйними, але ми часто забуваємо тримати їх якнайдалі від дітей.

          Засоби для чищення кераміки, пластику,  містять різноманітні шкідливі феноли, які мають бактерицидні властивості, що спричиняють в організмі людини порушення роботи внутрішніх органів, впливають на зниження імунітету, провокують розвиток астми й алергічних захворювань.

       Вплив фенолу.  Якщо фенол потрапляє на шкіру це може призвести до запалення, лущення, опіку, висипання. Якщо фенол потрапляє всередину організму, то це може стати причиною втрати свідомості. Небажані побічні явища можуть розвинутися навіть після невеликих доз фенолу. А саме: часто спостерігається легкий головний біль, іноді – запаморочення, відчуття сп'яніння чи оглушення, відчуття мурашок по шкірі, збільшення потовиділення, загальна втома. Насправді на вулиці повітря в чотири рази чистіше, ніж у помешканні. Варто нам прибрати у квартирі, як повітря стає у сім разів брудніше.

Засоби для чищення ванни та кахлю містять розчин амоній гідроксиду. Етиловий спирт і ароматичні речовини. На етикетках засобів для чищення каналізаційних труб намальовано череп або кістки! Це означає, що вони вб'ють вас, якщо випадково потраплять усередину організму, або зроблять сліпими, якщо потраплять у очі.

Засоби для чищення сантехніки містять хлоридну кислоту чи сірчанокислий натрій. Можуть спричиняти хімічні опіки та, у разі потрапляння в організм людини через органи травлення, опіки внутрішніх органів, а також діарею чи блювання. Потрапляння в очі може призвести до часткової чи повної втрати зору.

Засоби для чищення духовки – одні з найнебезпечніших на кухні. Ці засоби ніколи не повинні потрапляти в очі, на шкіру чи слизову оболонку. Вони дуже токсичні навіть для поверхні вашої духової шафи, зробленої з алюмінію, хрому, пофарбованих поверхонь чи пластику! Більш того, вони є легкозаймистими. Чому ж тоді багато хто використовує їх? Відповідь проста – ми просто не знаємо про їхню небезпеку. Найбільшу небезпеку становить  лужний розчин засобів для чищення духовки, який потрапляє в наш організм через шкіру, а також розчин амоній гідроксиду, який надзвичайно подразнює очі й легені. Випаровування залишаються у будинку і ваша сім'я вдихає їх знову  ізнову. А наступного разу ви увімкнете духовку і будете готувати у ній здорову їжу.?

ЯК ЖЕ ВСЕ ЦЕ ВПЛИВАЄ НА НАШЕ ЗДОРОВ'Я?

       Сьогодні кожна третя людина страждає на алергію, одна з семи страждає на мігрень чи кров'яний тиск. Одна людина з п'яти може захворіти на рак протягом життя – за останні двадцять років це на 26% більше, ніж раніше. Через домашні засоби господині мають на 55% більший ризик захворіти на рак.

А ЯК ЖЕ ДІТИ? Вони також опинилися у небезпечній ситуації. Оскільки їхня імунна система ще не до кінця сформована, вони не можуть відфільтрувати токсичні речовини так, як це роблять дорослі.

Існує ряд  проблем зі здоров'ям дітей, причиною яких є надмірне використання побутової хімії  в наших будинках – це кашель, закладений ніс, головний біль, роздратованість та гіперактивність. Але не тільки повільне отруєння організму загрожує нашим дітям у будинку. Випадки отруєння у домашніх умовах відбуваються постійно.

Використовуючи у надмірній кількості засоби побутовї хімії ми не лише шкодимо своєму здоров'ю, ми також шкодимо навколишньому середовищу. Майже вся побутова хімія, яку ми використовуємо сьогодні, не розщеплюється у природі. Потрапляючи у стічні води, вони знищують життя водоймищ. Триполіфасфати Натрію, які входять до складу більшості пральних порошків, мають здатність проникати через найсучасніші очищувальні споруди й потрапляти у відкриті водойми. Осідаючи на дно, вони стають добривом для синьо-зелених водоростей, які починають активно розмножуватися, виділяти у воду метан, сірководень, амоніак і інші токсичні речовини. Вона починає цвісти.

         Наслідки контактів із синьо-зеленими водоростями можуть бути набагато серйознішими. Кожного року у світі фіксують близько 150 000 повідомлень про отруєння людей, які вживали у їжу рибу чи інші морепродукти. Більшість із них були спричинені алкалоїдними токсинами паралітичної дії, які накопичуються молюсками з отруєної водоростями води.

         Заради свого здоров'я, здоров'я близьких і всієї нашої планети варто по можливості замінювати побутову хімію менш безпечними аналогами – господарським милом, содою, оцтом, водою… Існує безліч альтернатив побутової хімії.

 ЯК ЖЕ ОБРАТИ ПОТРІБНИЙ ЗАСІБ?

Наскільки ці засоби є небезпечними для нас?  Миючі засоби сьогодні застосовує кожна господиня. Реклама послужливо розповідає про переваги різних товарів цієї категорії. Але що ж обрати?

Як правило, дорожчі засоби бувають набагато ефективнішими. Крім того, вони найбільше бережуть вашу шкіру. Якісно миючі засоби оцінюють за їх піноутворенням, що характеризується висотою та стійкістю утвореної піни, однак загалом миючі властивості не можна безпосередньо оцінювати за характеристиками піноутворення. Необхідно, щоб рівне рН миючих засобів був у межах 5-10 одиниць. Але врахуйте, що шкідливий вплив миючого засобу на шкіру ваших рук визначений не стільки рівнем рН, скільки його знежирювальними властивостями. Чим краще засіб справляється з жиром на посуді, тим більш згубний він для шкіри. Рекламовані добавки у вигляді бальзамів не рятують вашу шкіру від висушування, тому застосування рукавичок і кремів має стати правилом.

В'язкі миючі засоби легше дозувати. Це допомагає економити. Але пам'ятайте, загусником для дешевих засобів є звичайна кухонна сіль. Її надлишок шкідливий для шкіри. Кращі миючі властивості демонструють засоби, що відрізняються «середньою» в'язкістю.

Обов'язково стежте за терміном придатності. Думка про те, що це не продукт харчування і використовувати прострочений засіб нешкідливо, дуже згубна, бо від нього страждатиме шкіра рук. Крім того, засобом миють посуд, що контактує з продуктами.

Для ручного миття краще застосовувати миючі засоби, призначені для мийних машин. І категорично не варто використовувати для посудомийних машин засоби для ручного прання. Це може призвести до передчасного виходу машини з ладу. Те саме стосується і пральних порошків .

Пам'ятайте, що ефективність дорожчого засобу може з надлишком компенсувати різницю в ціні, при цьому шкоди вашій шкірі й навколишньому середовищу такий засіб завдасть набагато менше. Спробуйте порахувати самі. Необхідно лише звикнути користуватися меншою кількістю засобу.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ МИЙНІ ЗАСОБИ?

          Мийте посуд без синтетичних засобів або використовуйте мінімальну кількість. Ополіскуйте кожну тарілку не менше 15-20 секунд під теплою проточною водою. Краще ополіскувати посуд розчином лимонної кислоти. Капайте засіб на губку, а не на сам посуд. Після миття витирайте посуд рушником. Рідкі миючі засоби, мають усі переваги й порошкоподібних, і пастоподібних. Господаркам, у яких шкіра чутлива до дії миючих засобів, необхідно підібрати такий препарат, що не спричиняє подразнення, і намагатися постійно ним користуватися. Найкраще користуватися універсальними СМЗ, що містять лужні добавки в якомога меншій кількості.

          Не змішуйте кілька засобів для миття. Поролонову губку потрібно замінювати дуже часто. У ній дуже швидко розмножуються бактерії, а дезінфікувати її досить складно. Флакони із засобами тримайте закритими, щоби не допускати зайвого токсичного випаровування. Засоби для миття посуду краще купувати  без запаху. Вибирайте для миття посуду найбільш екологічні, нешкідливі для здоров'я миючі засоби з натуральними ПАР або щоб їхній вміст не перевищував 5%.

 ПОРАДИ ТА СЕКРЕТИ БЕЗПЕЧНОГО ПРАННЯ:

• На упаковці якісного й нефальсифікованого порошку його основні хімічні складові компоненти мають бути вказані обов’язково! За цією інформацією можна дізнатися про наявність або відсутність у пральному порошку ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Якщо ж на упаковці відсутні дані про склад СМЗ, користуватися ним просто небезпечно! Усередині такої пачки може виявитися що завгодно.
• Звертайте особливу увагу на наявність шкідливих речовин, Які можуть входити до складу засобів побутової хімії. Гігієнічно безпечні пральні порошки не повинні містити такі компоненти: фосфати, хлор, сульфати, силікати, амоніак.
• Обираючи мийний засіб, необхідно уважно читати надписи на упаковці, звертаючи увагу на кількісний склад (у%) компонентів СМЗ, передусім на ПАР і фосфатів. Звертайте увагу на те, що найнебезпечніші ПАР – аніонні, що позначаються як а-ПАР. Віддайте перевагу засобам зі вмістом ПАР і фосфатів не більше 5%.
• Віддавайте перевагу товарам побутової хімії без яскраво вираженого аромату.
• Під час користування ніколи не можна змішувати кілька засобів побутової хімії.
•  Ополіскуйте речі від мийного засобу не менше ніж 15 секунд у проточній воді (або змінюючи воду для полоскання не менше восьми разів). Використовуйте для цього тільки гарячу воду 60⁰-95 ⁰С), оскільки в холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.

 ЧИСТИМО килим сіллю

Це дієвий засіб для чищення килимів. Потрібно розсипати сіль на килим, а потім змести її щіткою, змоченою в гарячій мильній воді. Брудну сіль потрібно декілька разів заміняти чистою. Залишки солі можна прибрати пилососом або просто вибити килим. Сіль можна замінити сухою тирсою.

ПОЗБАВЛЯЄМОСЯ плям на килимі

Щоби вибілити непофарбовані частини килима, потрібно протерти їх таким розчином: на 1л води розчинити 2 г нашатирного спирту та 5 г перекису водню. Жирні плями протерти ганчіркою змоченою в бензині. Старих плям можна позбутися з допомогою суміші мила й бензину. Розчиніть мило в невеликій кількості води й додайте туди крапельку бензину. Просочіть отриманою сумішшю тирсу та протріть нею плями на килимі.

Мильний розчин – добре відмиває плями жиру на посуді.

Розчин лимонної кислоти - позбавляє накипу, іржі на емальованій поверхні.

Оцет – можна використовувати як дезінфікуючий засіб для миття сантехніки.

Сода – проти окиснення металічних предметів.

Гірчиця – для прання речей. ЇЇ потрібно а одразу класти до речей. Температура – не вище 40⁰С (вище не потрібно бо гірчиця заварюється). У випадку сильного забруднення спочатку нанести гірчичну кашу на пляму, а потім у машину. Речі мають аромат свіжості.

КВАСОЛЯ

У квасолевому відварі дуже добре прати бавовняні речі. На 1 л води 200 г квасолі, варять у закритому посуді. Після варки відціджують відвар через чисту марлю. Вливають у миску з гарячою водою та збивають піну. Після прання тканину декілька разів полощуть у теплій воді. Додаючи під час останнього полоскання 1 столову ложку оцту.

Миття скла та дзеркал

Можна використовувати народні методи: суміш 4 ст. лож. оцту та 4 ст. лож вод, або 2 ст. лож. соди та 0,5 літ. Води.

ОЦЕТ має широке використання:

• Позбавляє воскових плям, смоли;
• Чудово дезінфікує (чистий оцет можна використовувати для дезінфекції унітазів);
• Очищує плитку, кахель (після обробки потрібно провітрити приміщення) та вікна (2 ч. лож на 1 літр води);
• Позбавляє накипу;
• Освіжає колір килимів (використовують оцет, розбавлений водою, чистять щіткою);
• Оцет позбавляє вапняного нальоту (якщо використовувати його одразу після появи).

 ЕКСПЕРИМЕНТ 1

До складу пральних порошків входять фосфати, які допомагають підвищити мийну дію порошку й одночасно негативно впливають на довкілля. Проведемо експерименти й перевіримо наявність фосфатів.

Розчиняємо порошок у воді, чекаємо, поки він відстоїться, і додаємо арґентум нітрат. За насиченістю кольору осаду робимо висновок про наявність великої кількості фосфатів.

ЕКСПЕРИМЕНТ 2

Перевіримо рН миючих засобів. Для цього потрібно розчинити миючий засіб у воді та перевірити рН середовища лакмусовим папірцем.

ЕКСПЕРИМЕНТ 3

Давайте перевіримо наявність лугів у засобах для чищення.  Необхідно розчинити будь-який засіб для чищення унітазів, або духових шаф, потім капнути до нього 1-2 краплини розчину фенолфталеїну (колір зміниться на рожевий або малиновий в залежності від кількості лугу у розчині засобу для чищення) потім нейтралізувати розчин лимонною кислотою. Чому колір індикатора став малинового кольору? Висновок: основний компонент засобу – луг (КОН або NаОН). Всі добре знають, що ця речовина отруйна.